Столове срібло

Перші срібні ложки з'явилися в Київській Русі в 988 році, коли ложки зі срібла зробили за наказом князя Володимира для його дружини. У Повісті минулих літ згадується як дружинники князя нарікали, що їдять дерев'яними, а не срібними ложками. Мудрий князь велів викувати для них срібні ложки, зауваживши, що сріблом і золотом не добудеш дружини, а з дружиною добудеш і золото і срібло. Використання столового срібла активно насаджувалося за Петра I, який ввів срібні предмети і прикраси за європейським зразком в предмети інтер'єру та сервірування столу. А ось у 18-му столітті вироби зі срібла стали звичайним явищем не тільки царських палаців: приблизно з цього століття срібло стало традиційним матеріалом для виготовлення посуду. Відомий факт, що в родині графа Орлова, одного з фаворитів Катерини II, в ужитку був сервіз, що складався з більш ніж трьох тисяч срібних предметів, на виготовлення яких пішло більше 2 тонн срібла. Придбання столового срібла вважалося добрим капіталовкладенням, яке у важкі часи завжди можна було без особливих проблем продати. Версаль, який славився своїм багатством, втратив майже все своє срібло в кінці 17-го — початку 18-го століть: в результаті військових невдач і браку коштів воно було переплавлено в монети. Катерина II боролася за якість срібного посуду, видавши указ, в якому наказувалося виготовляти столові прилади з срібла не нижче 84-ої проби. Парадні срібні сервізи в 19-му столітті вважалися обов'язковою частиною приданого в будинку Романових. Традиція дбайливого зберігання і передачі у спадок столового срібла перекочувала і в наші дні.

Вже в давнину було помічено, що срібло дозволяє воді довше зберігатися в закритих посудинах. Цим користувалися воїни різних армій давнину в далеких походах. Однак тільки зовсім недавно було встановлено, що іони срібла набувають помітні бактерицидні властивості при таких високих концентраціях, коли саме срібло вже може мати токсичну дію на організм людини. Тому, якщо в давнину попри велику кількість небезпечних інфекцій, вельми низькому рівні медицини, а також особистої гігієни використання срібла для знезараження було виправдано, то в даний час цей метод практично втратив свою актуальність.