Весільні обручки

Сьогодні, обручка символізує обіцянку вічного кохання, відданості і вірності. Це свого роду матеріальне втілення весільної клятви. Історія обручки, проте, зовсім не дуже романтична. Протягом всієї історії, обручки символізували різні весільні клятви, однак не завжди саме ті традиційні клятви, до яких ми звикли.

Нескінчене коло

Форма обручки символізує вічність любові. На Русі говорили: у кільця немає кінця. Вважається, що більшість культур минулого вкладали дуже схожий сенс у символ кола. У стародавньому Єгипті кільце також було символом Сонця і Місяця.

Вічні узи

Найдавніші обручки одягали не на пальці, а на руки, іноді навіть ноги, у тому числі для того, щоб наречена не втекла... Важливо відзначити, що в стародавні часи смертність була високою, а середня тривалість життя — дуже низькою, люди вважали, що дух людини може просто випливати з тіла, закінчуючи своє життя. Тому в деяких народів чоловіки обертали гілки і траву навколо щиколоток і зап'ясть нової дружини, вважаючи, що це продовжить їй життя.

Прямо до серця

У стародавні часи єгиптяни вірили, що через безіменний палець проходить особлива вена, яка веде прямо до серця. Ця легенда була пізніше перейнята греками, коли ті завоювали Єгипет, очолювані полководцем Олександром Македонським в 332 році до н.е., і від них перейшла римлянам, які назвали цю вену vena amoris, що в перекладі з латинської означає вена любові. Тому в ті часи здавалося логічним саме на цей палець одягати обручку. Ця традиція поширилася майже повсюдно. В Україні та Росії обручку також прийнято носити на безіменному пальці, але не лівої, а правої руки: так того вимагають традиції православної церкви. До цього старовинний руський звичай наказував нареченому носити кільце на вказівному пальці.

Любов і повага

Археологи знайшли перші згадки обручок в ієрогліфах стародавніх єгиптян, що жили приблизно 4800 років тому. Єгиптяни вигинали гілки або стебла рослин у формі кільця і ​​одягали їх на пальці своїх наречених. Звичайно такі кільця носилися не більше року, але замість них одягалися нові. Спочатку для виготовлення кілець використовували стебла конопель, потім кістки тварин і лише пізніше — метали. Як і зараз, кільце символізувало вічність любові, але не обов'язково вірності, оскільки єгиптяни були полігамними.

Коритися

Хоча стародавні римляни також одягали кільце на безіменний палець своїх дружин, ця традиція не має нічого спільного з любов'ю та відданістю. Дружини швидше були власністю римлян і кільце був знаком приналежності. Стародавні римлянки не мали права вибирати собі чоловіків, тому й не було тоді ніяких романтичних пропозицій з боку чоловіків. Як тільки жінки були схоплені і окільцьовані, вони вже вважалися одруженими. Грецькі і римські женихи часто давали кільце батькові нареченої, ця традиція ймовірно походила з ще більш раннього звичаю покупки нареченої як якогось особливого товару.

Бути вірними

Для чоловіка Близького і Далекого Сходу кільця часто були єдиним способом забезпечення вірності своїх наречених. На сході приблизно 2000 років тому були винайдені збірно-розбірні кільця-пазли: якщо дружина намагалася зняти його, воно розсипалося, його звичайно можна було зібрати знову, але тільки знаючи правильне розташування складових частин кільця. Такі кільця використовувалися, коли чоловік їхав на війну або у справах.

Я вручаю це кільце...

Папа Римський Микола офіційно дозволив католикам використовувати обручки в 860 році. У ті часи це було не просто гладке кільце, як це все ще часто прийнято тепер, а багато прикрашений виріб, з вигравіруваними символічними фігурам голубів, ліри та часто з двох зв'язаних рук. Такі прикраси церквою вважалися язичницькими і з часом від них відмовилися. У 15-му столітті відповідно до церковного статуту при одруженні нареченому на знак його сили одягали залізну обручку, а нареченій на знак ніжності та цнотливості — золоту. Ще пізніше наречений отримував золоту обручку, а наречена — срібну. Пуритани, які брали участь у колонізації Америки, вважали, що будь-яка форма прикраси марнотратна й аморальна. Звичайно це не означало, що кілець не було зовсім. Замість кілець чоловіки вручали нареченим наперстки як символ вічної любові і відданості. Однак, винахідливі нареченої відпилювали частина наперстка, щоб зробити з них кільце.

Для багатих і бідних

З часом правила ставали все більш умовними, обручки стали швидко змінюватися: залежно від особистого добробуту і стану економіки країни змінювався і матеріал з якого їх виготовляли. В давнину обручки робили зі шкіри, кісток тварин, каменю і різних металів включаючи алюміній. Стародавні римляни спочатку використовували кільця із заліза і лише у 2-му столітті до нашої ери стали робити із золота. В даний час зазвичай вибирають обручки з жовтого або червоного золота, хоча іноді воліють біле золото, срібло чи платину. Деякі вибирають ще більш екзотичні варіанти, наприклад, кільця з титану або навіть наносять татуювання замість кільця.

Обручка для чоловіка

На заході обручки для чоловіків — це порівняно новий звичай. У минулому, протягом тривалого часу чоловіки просто володіли дружинами як речами, а тому для чоловіків не було необхідності в носінні символу шлюбу і зобов'язань. Ситуація змінилася в роки 2-ї світової війни, коли ювелірні компанії посприяли поширенню обручок для чоловіків, як нагадування про люблячих дружин, які чекають їх вдома.

Див. також: Цікаві факти про обручки